Родинне виховання

Педагогічний досвід, накопичений століттями і збережений українським народом як одне з величніших духовних багатств, е неоцінимим в сімейному вихованні дітей. Народ споконвіку прагнув одухотворити працю за допомогою художніх засобів, прикрасити побут і облагородити взаємини між людьми. Цим і зумовлено основне кредо народної педагогіки в галузі естетичного виховання: навчити жити за законами краси і благородства.

Практика родинного виховання по залученню дітей до прекрасного починається дуже рано, з маминої колискової пісні, в якій народ опоетизовує природу, любов і ніжність, людяність і добро, а також з ладок-потішок, дитячої іграшки і казки. В українському фольклорі чимало дитячих пісень, які привчають дітей виконувати ігрові і танцювальні рухи під мелодію пісні. Такий спосіб заохочення дітей до пісні й танцю передається з покоління в покоління.

Народний фольклор це основа основ виховання дітей, універсальна педагогічна система, в якій тисячоліття народного досвіду вже відібрали самі природні і необхідні форми розвитку мови, музикальних здібностей, логічного і образного мислення, трудових навичок, естетичних та моральних ідеалів. І вони не просто відібрані, як сума методичних прийомів, вони ніби вплетені в художню форму.

Фольклор (народна мудрість) – це художня педагогіка! Це саме та система естетичного виховання дітей за допомогою літератури й мистецтва (слова, музика, танці), яку лише намагаються розробити деякі експериментальні студії і школи мистецтв і яка часом здається елітарною, недоступною для всіх. А тут в фольклорі все це давно започатковано.

Колискові пісні

Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями.

В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла.

ОЙ ХОДИТЬ СОН ПО ДОЛИНІ

Ой ходить сон по долині (Двічі)
У червоній кожушині. (Двічі)
Кличе мати до дитини: (Двічі)
— Іди, синку, в колисоньку, (Двічі)
Приспи мою дитиноньку. (Двічі)

СПИ, МІЙ ХЛОПЧИКУ ПРЕКРАСНИЙ

Спи, мій хлопчику прекрасний,
Баєчки, баю,
Тихо світить місяць ясний,
Баєчки, баю.

Казочку тобі розкажу,
Баєчки, баю,
Тихо пісню проспіваю,
Баєчки, баю.

Оченята хай дрімають,
Баєчки, баю,
Устонька хай промовляють,
Баєчки, баю,

До синочка сон прилине,
Баєчки, баю,
І в колисочці спочине,
Баєчки, баю.

Вірші про Україну

1. Добрий день, Україно моя!

Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля –
Добридень тобі, Україно моя!
Павло Тичина

2. Україна

Україна – рідний край.
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
(Автор невідомий)

3. Рідний край

Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна
Платон Воронько

4. Рідне

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Ярослав Скидан

5. Сонячний дім

Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
Андрій Німенко

6. Це моя Україна

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
Анатолій Камінчук

7. Про нашу Україну

Ми дуже любим весь наш край,
ІМи дуже любим весь наш край,
І любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
Марія Познанська

8. Наш рідний край

Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, -
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
Марія Познанська

Читайте також: 20 віршів про тата, які легко вивчити дітям

9. До нас журавлик прилітав

До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край...
Ти ще раз, друже, прилітай!
Ігор Січовик

10. Батьківщина

Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Олексій Довгий

11. Як ти любиш Україну

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Олесь Лупій

12. Про Україну

Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
Наталія Зарічна

Мандруємо рідним краєм

Розуміння Батьківщини у дошкільників тісно пов'язане з конкретними уявленнями про те, що їм близько і дорого. Навчити відчувати красу рідної землі, красу людини, що живе на цій землі, виховати любов до рідних місць, до всього, що оточує дитину з дитинства,- одне із завдань виховання в сім'ї.

Дошкільний вік - це найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, що розвиваються уявлення про людину, суспільство, культуру. Дуже важливо прищепити дітям почуття любові і прихильності до природних та культурних цінностей рідного краю.

Почуття Батьківщини... Воно починається у дитини ставлення до сім'ї, до найближчих людей - матері, батька, бабусі, дідуся. Це коріння, що зв'язують його з рідним домом і найближчим оточенням. Відчуття Батьківщини починається з захоплення тим, що бачить перед собою дитина, чого він дивується і що викликає відгук у його душі... І хоча багато враженнь ще не усвідомлені нею глибоко, але, пропущені через дитяче сприйняття, вони відіграють величезну роль у становленні особистості

У творах усної народної творчості укладена особлива виховна цінність, що впливає на формування почуттів любові до рідного краю. Батьки можуть вивчити з дітьми прислів'я і приказки:
«У своєму болоті і жаба співає»
«Вдома і стіни допомагають»
«Всяка пташка своє гніздо береже»
«Де рідний край, там і рай»
«Де народився , там і згодився» і т.д.

Неабияке значення для виховання у дітей інтересу і любові до рідного краю має найближче оточення. Поступово дитина знайомиться з дитячим садом, своєю вулицею, містом, а потім з країною, її столицею і символами.
Завдання сім'ї - відібрати із маси вражень, одержуваних дитиною, найбільш доступні їй: природа і світ тварин будинку (дитячого саду, рідного краю); працю людей, традиції, суспільні події і т.д. Причому епізоди, до яких привертається увага дітей, повинні бути яскравими, образними, конкретними, що викликають інтерес. Тому, виховуючи у дитини любов до рідного краю, батьки повинні самі його добре знати.
Рідне місто...Треба показати дитині, що рідне місто славиться своєю історією, традиціями, пам'ятками, пам'ятниками, кращими людьми.

Старших дошкільників ознайомлюють з районом в якому вони живуть, показують його визначні пам'ятки, історичні місця і пам'ятники. Дітям пояснюють, в честь кого вони споруджені. Старший дошкільник повинен знати назву свого міста, своєї вулиці, прилеглих до неї вулиць. Йому пояснюють, що у кожного є рідний будинок і місто, де він народився і живе. Для цього необхідні екскурсії по місту, району спостереження за працею дорослих.
Виховуючи у дітей любов до свого міста, необхідно підвести їх до розуміння, що їхнє місто - частинка Батьківщини, оскільки у всіх місцях, великих і маленьких, є багато спільного:
- люди різних професій трудяться для всіх,
- у кожній місцевості є свої традиції,
-всюди живуть люди різних національностей,
- люди бережуть і охороняють природу,
- є загальні професійні та суспільні свята і т.д.

Природа - невичерпне джерело духовного і мовного збагачення дітей. З ранніх років природа рідного краю оточує дитину, емоційно впливає на нього. Ознайомлення з природою - це прекрасний урок розвитку дитячого розуму, почуттів, стимулювання творчості. Щоб прогулянки були цікавими, можна відправитися в «казкова подорож». Взимку на узліссі може зустріти чарівний сніжок, восени - золотий листок, навесні - весняна крапелька. Казкові персонажі загадують загадки, дають завдання, розповідають про навколишній світ. Через екскурсії в ліс, в парк, до річки формуються уявлення дітей про оточуючі природні умови. Закріплюються знання про рослини, різні породи дерев, які ростуть у цій місцевості. Формується почуття відповідальності за збереження природи рідного краю.
Поступово від прогулянки до прогулянки, екскурсії до екскурсії у дітей складається прекрасний зразок рідного краю, своєї Малої Батьківщини.

Виховуємо маленького помічника

Батьки дошкільнят, які дбають про те, щоб їхні діти були успішними у майбутньому, ма­ють розуміти: сучасному суспільству потрібні творчі, ініціативні фахівці, здатні реалізувати свої здібності, не розгубитися за складних обставин, взяти на себе відповідальність, самостійно прийняти нестандартне рішення. Готувати до цього юне покоління необхідно і можливо. Саме трудова діяльність — найкращий засіб формування цих визначальних якостей успішної особистості.

Починати привчати дитину до праці необхідно з раннього дитинства. Дошкільнятам цілком під силу нескладна допомога батькам по господарству, а от діти молодшого віку схильні розглядати роботу по дому як гру. Доручені обов'язки дитина виконує краще, якщо добре розуміє їхню користь для сім'ї і отримує похвалу. На перших порах, даючи дитині якесь доручення, батьки повинні бути впевнені, що вона з ним упорається і не буде протестувати. В іншому випадку маля може втратити інтерес до допомоги батькам у домашніх справах.

Залучаючи дитину до праці, ви насамперед дбаєте про її успішність у дорослому житті й створюєте умови для розвитку таких важливих якостей, як самостійність, упевненість у власних силах, цілеспрямованість, працелюбність, повага до праці інших.

Щовечора, забираючи дитину з садка, перегляньте інформацію в куточку для батьків, аби дізнатися, яке цікаве завдання ви можете виконати зі своїм малюком удома, з якою літературою бажано ознайомитися.

Розпитуйте дитину про те, як минув її день у дитячому садку: чим він був заповнений, що нового вона дізналася, чого навчилася за цей день, які події (свята, розваги, екскурсії, святкування днів народження) плануються в найближчому майбутньому.

Цікавтеся, чи все з того, чого навчають у дитячому садку, вдається вашому малюкові. Разом обговоріть причини успіхів та можливості подолання труднощів. Спробуйте повторити з дитиною вдома те, чого її навчали в дитячому садку.

Постійно демонструйте позитивне ставлення до трудової діяльності та проявів самостійності з боку дитини. Заохочуйте і схвалюйте її зусилля й досягнення. Ніколи не карайте дітей працею.

Поспостерігайте за своєю дитиною і спробуйте визначити, який вид праці їй найбільше до вподоби, поділіться результатами своїх спостережень з вихователем.

Виберіть спеціальний день і разом із сином чи донькою придбайте матеріали для трудових справ відповідно до інтересів дитини (набори дитячих столярних інструментів, "Юний городник", матеріали для вишивання, плетіння з бісеру тощо).

Пам'ятайте: "чарівні слова" спонукають дитину до будь-якої діяльності, зокрема й до трудової, навіть нецікавої, на перший погляд: "Спробуй разом зі мною...".

Пояснюйте значення трудових дій, які виконуєте разом з дитиною чи окремо. Мотив праці (для чого і для кого це робиться) має бути зрозумілий малюкові.

Не забувайте ввечері розповісти синові чи доньці про свій день, свою працю на роботі й удома, поділитися власними досягненнями та проблемами. У доступній формі й добираючи адекватний вікові дитини зміст, обговоріть свої проблеми, щоб вона відчула вашу повагу та партнерське ставлення.

Доберіть дитині посильні трудові доручення і терпляче домагайтесь їх виконання.

Радійте успіхам дитини, заохочуйте її трудові починання. Нехай вас не дратують невдачі. Навчіть малюка, як треба робити правильно.

Виховуйте працелюбність і повагу до праці інших особистим прикладом, намагайтеся робити так, щоб у вас слово не розходилося з ділом.

Дитина намагається вам допомагати? Оцініть її допомогу і щиро похваліть. Однак не варто заохочувати її працю маленькими подаруночками, солодощами або іншими смаколиками. Інакше допомога може перестати бути тільки допомогою, а стати запорукою отримання певної вигоди для вашого малюка.

Кiлькiсть переглядiв: 473

Коментарi