Працюють учителі-логопеди:
Мета логопедичної корекції:
- формування фонетико - фонематичної, лексико - граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;
- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності;
- формування комунікативних умінь;
- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;
- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;
- розвиток просодичної сторони мовлення( темп, ритм, тембр, сила голосу);
- подолання порушень усного та письмового мовлення;
- розвиток психічних процесів (пам’яті, мислення, уваги).
Завдяки цікавим технологіям у навчанні та вихованні діти «розкриваються» психологічно, починають розуміти свою унікальність у властивих їм здібностях, почуваються значущими й рівноцінними особистостями.
Мовленнєве дихання є джерелом утворення звуку,голосу. Воно допомагає правильно дотримуватись пауз. Зберігати плавність мовлення , змінювати гучність.
Правильне мовленнєве дихання дає можливість при меншій витраті м`язової енергії мовленнєвого апарата досягти максимуму звучності.
Розвиток мовленнєвого дихання залежить від правильного функціонування фізіологічного дихання.
Як свідчить практика,діти не завжди перед початком говоріння роблять вдих і нерідко починають своє мовлення із залишкового видиху,або починають говорити на вдиху, часто майже перед кожним словом добираючи повітря. Малята,які мають ослаблений вдих і видих.,зазвичай говорять тихо та утруднюються під час вимовлення довгих фраз .При нераціональній витраті повітря порушується плавність мовлення,тому що діти в середині фрази змушені добирати повітря. Часто такі діти не договорюють слово і нерідко наприкінці фрази вимовляють їх пошепки. Іноді, щоб завершити довгу фразу,вони змушені говорити на вдиху,від чого мовлення стає нечітким. заїкуватим. Скорочений видих змушує говорити фразу в прискореному темпі,без дотримування логічних пауз.
Існує кілька правил, яких варто дотримуватися, виконуючи вправи для розвитку мовленнєвого подиху:
- Повітря набирати через ніс;
- Не піднімати плечі;
- Видих повинен бути тривалим і плавним;
- Необхідно стежити за тим,щоб не надувати щоки;
- Дихальні вправи необхідно чергувати з іншими вправами ,тому що вони швидко стомлюють дитину і можуть викликати запаморочення.
- Вправи на подих необхідно виконувати щодня,включаючи їх у фізкультурно-оздоровчу гімнастику ; у вільний час;
- Вправи доцільніше проводити в ігровій формі, щоб діти виконували їх з інтересом та задоволенням.
Роботу з розвитку мовленнєвого подиху краще проводити поетапно. Спочатку тренуються тривалий мовленнєвий видих на окремих звуках,потім-словах,потім-на короткій фразі, під час читання віршів.
Мовленнєве дихання дуже важливе в нашому житті. Його потрібно розвивати не тільки дітям,але й дорослим. Воно допомагає у виразному читанні,а також в ораторському мистецтві. При постановці звуків дуже важливо, куди та з якою силою спрямовуватиметься повітряний струмінь.
Вправи для розвитку мовленнєвого дихання.
1. Вправа «Кораблики».
Налити в миску воду. Зробити, або взяти вже готовий кораблик,покласти його на воду. Запропонувати дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повільно наче вимовляючи звук «ф», а потім переривчасто,наче вимовляючи звук «п-п-п».
2. Вправа «Задування свічки».
Слідкуйте ,щоб видих був протяжним,
неприривчастим.
3. Вправа «Надування бульбашок».
Діти дмуть через соломинку у воду
Так,щоб утворилися бульбашки.
4. Вправа «Футбол».
Дути на м`ячик ,який котиться по
Футбольному полю,намагаючись
Задувати м`яч у ворота.
5. Вправа «Дотягнутись до сонечка».
Діти тягнуться сонечка,піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки,роблять спокійний видих.
6. Вправа «Вітер».
Діти роблять «легенький вітерець»-легенько дмуть, «сильний»-сильніше. Після цього обов`язково передихають-«декілька хвилин вітру немає».
7. Вправа «Дми на метелика».
Дмухання на виготовленого з паперу метелика, прив`язаного на нитці.
Підготувала учитель-логопед Циганок О.В.